Казковий калейдоскоп

Казковий  калейдоскоп

Дійові особи.

Буратіно

Цибуліно

Червона шапочка

Колобок

Котигорошко

Лисичка

Баба Яга

Їжак 

Хлопчик

Дівчинка

Буратіно.          Я – веселий Буратіно.

Дуже весело живу.

Ось зустрівся з Цибуліном,

Далі разом з ним піду.

Цибуліно! Куди йдеш?

Що ти в лісі цім знайдеш?

Цибуліно.          Щось я так стомився,

                            Мабуть, заблудився!                      

Буратіно.           А чого ж це ти втікав?

                            Мабуть, вчитись не бажав?

Цибуліно.         Та учив я ті уроки,

                            Хоч від них боліли боки.

                            Навіть зуби розболілись,

                            Та ще й спатоньки хотілось.

                            Я піду хоч на край світу,

                            Щоб не бачити тих літер!

Буратіно.           Ой, поглянь, якась мала.

                            Ану стій! Ти хто така?

                            А що в тебе у корзинці?

                            Ну, виймай для нас гостинці!

Червона шапочка.

                            Я, між іншим, не мала,

                            Й вам гостинців не несла.

                            Інша жде мене дорога –

                            До Яги-баби порога.

                            Там вона живе сама,

                            На печі сидить Яга.

                            А яка ж вона сердита!

                            Все чекай від неї лиха!

                            Та її я не боюсь,

                            Я до неї усміхнусь.

                            Розкажу вірша,

                            Дам і пиріжка.

                            Буду казку їй читати,

                            Можу в хаті прибирати.

                            Будем з нею ми дружити,

                            І не станемо тужити.

Цибуліно.          Ми з тобою теж підем,

                            Захищать тебе будем.

Буратіно.           Хто це котиться до нас?

                            Ще й пісню співає,

                            Що нікого не боїться,

                            Сам усіх з’їдає.

Колобок.            Я – веселий Колобок,

                            Біжу – поспішаю.

                            Гей, звірята лісові,

                            Від вас не втікаю.

                            Я і вовка з’їм, і ведмедя з’їм,

                            Не страшні мені лисиця,

                            Їжак, заєць і куниця.

                            Не боюсь Баби Яги,

                            Гей, звірята! Йдіть сюди!

                            Хтось же тут недавно був!

                            Голоси я навіть чув!

                            А, он шапка виглядає,

                            Хто ж це там її ховає?

                            Я знайшов вас. Будем гратись.

                            Хочу я від вас ховатись.

Цибуліно.          Колобок! Ми поспішаєм.

                            Гратись ми часу не маєм.

                            На тобі ось книжку,

                            Почитай про мишку.

             (Всі йдуть, Колобок залишається)

Колобок.           О, я шапочку знайшов,

                            Гарненьку, тепленьку,

                            Одягну її мерщій,

                            Тепло вушкам моїм в ній.

                            Шапка, шапочка моя,

                            Ой, який в ній гарний я!

                            Можна вже тепер читати,

                            Щоб усе на світі знати.

Котигорошко.   Хто це в лісі розшумівся,

                            Що аж вітерець завівся!

                            А ти хто є? Колобок?

                            Чому розкричався?

                            Бродиш лісом сам-один,

                            З ким ти тут змагався?

Колобок.            Я собі тихенько йшов,

                            Дітлахів самих знайшов.

                            Ой, вони такі чудні!

                            Один – з довгим носом,

                            Другий цибулею пропах,

                            Ще й дівча довгокосе.

                            Вони до Баби Яги пішли,

                            А від мене утекли.

Котигорошко.   Що ж, візьму я булаву,

                            І за ними побіжу.

                            Треба діток захищати,

                            Від біди оберігати.

                            Ну, а ти котись додому,

                            І ховайся у солому.

Колобок.            Хі-хі-хі! А я хитренький,

                            Хоч іще зовсім маленький.

                            Я додому не піду,

                            Я за ними побіжу.

                  (Зустрічає Лисичку.)

                            Ой, ти хто? Я з’їм тебе!

                            Не підходь! Біда буде!

                            Бачиш ти, який я сильний?

                            Маю гострі зуби,

                            Роздивись мене ти пильно,

                            І втікай, бо вріжеш дуба.

Лисичка.           Ти що таке говориш?

                            Тебе так вчили в школі?

                            Старшим грубить не можна,

                            Так не роби ніколи!

                            Ходи зі мною краще,

                            Нарвемо квіточок,

                            Налиємо водиці,

                            Поставимо в горшок.

                            А потім подрімаєм      

                            Під пісеньку струмка.

                            Тоді підеш до мами.

                            До речі, де вона?

Колобок.            Я від діда і баби втікав,

                            Мало ніжку не зламав.

                            Тепер я житель лісовий,

                            Хоч, правда, трішечки кривий.

         (Сідають. Колобок дрімає. Лисичка хоче його з’їсти.)

Котигорошко.    Я так і знав, що цей малий

                            Додому не пішов.

                            Ану, лисице, постривай,

                            Здуріла ти, чи що?

                            І з’їсти ти його не смій!

                            Ану, постій, руда, постій!                        

                            Ходімо разом до Яги,

                            Щоб там не трапилось біди!

                                      (До Колобка)

                            А ти, малий, котись додому

                            І заховайся у солому.

Колобок.            Прошу тебе, візьми з собою!

                            Покочусь швидко за тобою.

                            Такий ти сильний і сміливий,

                            Веселий, добрий і кмітливий!

                            З тобою хочу я дружить,

                            Давай будемо мирно жить!

         (Гуртом наздоганяють Буратіно, Цибуліно і Червону Шапочку).

Котигорошко.  Всім привіт! Ану зупиніться!

                            Та до нас мерщій поверніться.

                            Познайомитись всім пора.

                            Та не галасуйте так, дітвора!

                            Зрозумів я, ти – Буратіно,

                            Тільки де ж загубив ти Мальвіну?

                            Діти, з якої казки Буратіно?

                            А ти хто? Малий Цибуліно?

                            Підкажіть, хто цю казку знає,

                            У якій Цибуліно живе?

                            Його друзів хто нам назве?

                            Дівчинко, скажи й ти слово.

                            Не так швидко, кажи поволі.

                            Де твоя шапка червона? Згубила?

                            Добре, що вовка хоч не зустріла!

                            Бабуся твоя уже не хворіє?

                            Мабуть, про літечко теплеє мріє!

                            Гей, Колобок, віддавай мерщій шапку!

                            Треба, щоб було все в повнім порядку!

                            Хто упізнав, звідкіля це дівча?

                            Так, з казки «Червона шапочка».

                            (До Колобка)

                            А цього малюка впізнали?

                            От бачиш, тебе враз назвали.

                            Про нього пісеньку ви знаєте?

                            То, може, гуртом заспіваєте?

Лисичка.           А про мене чому забули?

                            Я у цьому лісі живу.

                            Ви ж у мене в гостях ще не були,

                            А я вас усіх так люблю!

                            Ви пісеньку про мене знаєте?

                            Зі мною її заспіваєте?

                             (Пісня про Лисичку).

                            А в яких я казках живу, можете назвати?

                            Я вас за це гостинчиками буду пригощати.

Котигорошко.  Ну а я – Котигорошко.

                            Вмію все робить потрошку.

                            Непоганий я на вроду,

                            Не встрявав у бійку зроду.

                            Лиш як треба слабших захистити,

                            Найсильнішого зумію я побити.

                            Ви казку про мене читали?

                            Як же моїх друзів звали?

                            Ну що ж, треба нам далі рушати,

                            До Баби Яги поспішати.

Всі.                      Добрий день, бабусю мила!

Червона Шапочка.

                            Злазь мерщій із печі!

                            Глянь, що я тобі пошила!

                            Накидай на плечі!

                            Буде тобі дуже тепло.

Колобок.           Ой, а в мене, в мене десь-то

                            Був грибок смачненький.

                            Ось, бери, бабусенько!

                            Бач, який гарненький!

Лисичка.           Я віночок подарую

                            З лісових дзвіночків.

                            І таночок затанцюєм

                            Ми усі гурточком.

                   (Танець).

Баба Яга.           Спасибі вам за ваше добре слово,

                            За гарні подарунки від душі.

                            Я більше не робитиму лихого,

                            Сідайте, покатаю на мітлі.

                   (Всі виходять)

Їжак.                  А я лісом ішов.

                            І книжку знайшов.

                            Яка ж вона нещасна!

                            Зім’ята і брудна!

                            Хоча, мабуть, цікава,

                            З малюнками вона.

                            Віднесу її маляткам,

                            Друзям – хлопчикам, дівчаткам,

                            Скажуть, що з нею робити,

                            Хоч би знов не загубити.

                   (До дітей)

                            Друзі, доброго вам дня!

                            Я вам приніс роботу.

                            Лісом я ходжу щодня,

                            Багато є турботи.

                            Ягідки я поливаю,

                            Мамі вдома помагаю,

                            Люблю книжечки читати,

                            По грибочки мандрувати.

                            А сьогодні лісом йшов,

                            І ось книжечку знайшов.

                            Книжка гарна і цікава,

                            Ще й обкладинка яскрава.

                            Лиш брудна вона така!

                            І нема у ній листка.

Хлопчик.          Тобі спасибі, їжачок,

                            За книжку-цікавинку.

                            Ми заклеїм їй бочок,

                            Підшиємо сторінку.

                            Хто ж цю книжку загубив, малята?

                            Зможете нам підказати?

                                   (Заходить Колобок).

Дівчинка.         Ти що шукаєш, Колобок?

Колобок.           Можна, сяду на пеньок?

                            По лісі я ходив, бродив,

                            І книжечку свою згубив.

Їжак.                  Це я, це я її знайшов,

                            Коли за ягідками йшов!

Колобок.            Ти виручив  мене з біди.

                            Я ж бо до школи хочу йти.

Хлопчик.           Ми її підклеїли.

                            Дивися, як новенька!

Дівчинка.          Знай, книжки потрібно

                            Берегти гарненько.

Колобок.           Я буду берегти книжки,

                            Читатиму їх залюбки.

                            До побачення!

Дівчинка (сумно) Побіг. І книжечку забрав.

Хлопчик.          Та добре, що запам'ятав,

Всі.                     Що книги треба берегти.

                           Це знаєм я, і ти, і ми!